sonemo

це старезний колаж із журналу Єва, фотка з дівчиною під кленом і ця - один розворот. просто вразило мене раз і назавжди! то була реклама. а для мене - величезний творчий поштовх і половина світогляду. там ще є, якось приурочу до чогось. (дві ще).
класно, що пишеш так позитивно. підкріплює, підтримує, якось заспокоює. бо мені вже зовсім світ немилий. А Стрітеня я, свиня, провтикала. а могла вчора замість сидіти в метро 2 години і чекати подругу піти або на концерт, або в церкву. ех!... депресіоністка... :)

Так, впізнати мене там було дійсно важко. А в ту мить, коли ти давав додаткові координати, я вже була поза "зоною досяжності". А чому ти зняв свій коментар з цими самими додатковими координатами? Передумав? :) А я тебе, між іншим, хотіла зустріти, надто це було цікаво - повірити у власну інтуїцію. :) Підвела, злодюга... :) Хоч смайликами повсміхаюсь... Не важко, просто порожньо, "вдома" нікого і нічого немає. Пиши, коли шо. І величезне тобі дякую за наводку на Андруховича, я вже й забула, скільки він значить для мене, незважаючи на те, що я за все життя прочитала з його творів лише "Московіаду" і цей вірш "Мандрувати тут в середньовіччя...". (А тому навіть не знала, хто такий Стас Перфецький. Тепер знаю і почитаю.) І диск із цим всім ми вчора купили. Тому дякую ще раз. Гарного настрою!